Ю. Пірогов     Культура ірисів досить складна для підбору добрив. Іриси споживають значну кількість поживних речовин, що при вирощуванні на одному місці протягом 4-5 років без підгодівлі призводить до серйозного пригнічення росту та зниження кількості квітучих рослин. При цьому рослини закінчують вегетацію в більш ранні терміни, що позитивно позначається на їхній зимостійкості. Внесення надлишкових кількостей азотних добрив призводить до тривалого зростання кореневищ ірисів, що збільшує ймовірність пошкодження їх морозом, а потім розвитку бактеріальної м'якої гнилі.     Спеціалістами Університету штату Орегон, США, спеціально для культури бородатих ірисів розроблено комплекс добрив, що складається з передпосадкової осінньої суміші та весняного підживлення. Осіння суміш має формулу NPK 0:13:18 та мікроелементи, її особливістю є наявність 5% елементарної сірки. Весняна суміш має формулу NPK 8:37:11. Ці добрива рекомендуються до застосування в дозуванні 15 грамів на одну рослину і в даний час пропонуються квіткарською фірмою Cooley's Gardens. За повідомленням Ріка Ернста в бюлетені AIS, застосування сірки восени та навесні практично ліквідує бактеріальну м'яку гниль. На полях Cooley's Gardens сірка вноситься восени з передпосадковим добривом, а навесні проводиться обприскування по зеленому листі композицією із сечовини та 12% сірки. Сірка попереджає виникнення м'якої гнилі.     Ці твердження певним чином перегукуються з порадами старої московської квітникарки М.М. Ніконорової поливати іриси для захисту від гнилі розчином тіосульфату натрію (нейтрального фотографічного фіксажу). Тіосульфат натрію у ґрунті розпадається з утворенням сірки. Елементарна сірка широко застосовується в гумовій промисловості, а також може бути доступна для садівників у вигляді фунгіцидних препаратів, таких як «Сульфарид».     Для підвищення стійкості ірисів до грибних захворювань, таких як плямистість листя (гетероспоріоз), можна рекомендувати весняне обприскування листя розчином хлористого кальцію або кальцієвої селітри. Кальцій сприяє зміцненню клітинних оболонок і таким чином підвищенню імунітету рослин до захворювань.     Іноді проблемою виявляються невідповідні умови зберігання ірисів посадкового матеріалу від викопування до посадки. Якщо кореневища зберігалися в умовах з підвищеною вологістю та недостатньою вентиляцією, виявляється велика вірогідність інфікування ботритисом, який потім розвивається з настанням дощів та холодів восени та взимку. У цьому випадку незамінним виявляється новий системний фунгіцид із класу тріазолів Дівіденд. Він є рідиною яскраво-червоного кольору, застосовується як протруйник насіння, цибулин, кореневищ і захищає від більшості кореневих гнилей і фузаріозу. Випробовано на багатьох декоративних культурах, проте не рекомендується для обробки живців, тому що уповільнює коренеутворення. За токсикологічною характеристикою на порядок безпечніше за фундазол.     Для боротьби з ботритисом на ірисах рекомендовано також Байлетон 25. Фундазол (Бенлат), як і раніше, є одним із найефективніших системних фунгіцидів на ірисах, проте не рекомендується нині через підвищену алергенність.     Для захисту від плямистості листя, що прогресує в умовах дощової погоди, дуже зручні препарати нової групи стробілуринів (синтетичних аналогів продуктів життєдіяльності деяких грибів) – Стробі та Фалькон, особливістю яких є незмивання дощем протягом тривалого періоду – до 2-х тижнів. Однак з метою уникнення виникнення стійких рас грибів стробілурини не можна використовувати більше 2-х разів за сезон і слід чергувати з контактними препаратами типу хлорокису міді та полікарбацину. Стробілурини, як і контактні фунгіциди, мають тільки захисну дію, а не лікувальну, тому застосовувати їх потрібно до поширення захворювань.     Проти трипсів на ірисах добре зарекомендував себе препарат Маврик, що є малотоксичним для теплокровних тварин. Для підвищення ефективності доцільно додавати в робочий розчин поверхнево-активну речовину (ПАР) типу Тренд 90.     Для боротьби з бур'янами на посадках ірисів використовують гербіциди двох типів: перший тип – гербіциди, що запобігають проростанню насіння бур'янів, другий – гербіциди, що знищують бур'яни, що ростуть, у тому числі і багаторічні.     Серед гебіцидів першого типу найбільший авторитет у ірисів США завоював оризалін (Surflan фірми Dow, Ryzelan), що захищає посадки ірисів до року і більше, але, мабуть, поки недоступний в нашій країні. Також використовуються оксифлуорфен (Goal), трифлуралін (Preen), метолахлор (Дуал і Дуал Голд фірми Ciba-Geigy), що постачається до нашої країни.     З гербіцидів другого типу для ірисів безпечні сетоксидим (Міодан), що знищує злакові бур'яни, - застосовується тільки за досить спекотної погоди, а також клопіралід (Лонтрел 300, Агрон), що діє на широколистяні бур'яни - осот, кульбаба та інші. Лонтрел малотоксичний, доступний у роздрібному продажу, рекомендований для застосування на ліліях, а також на газонах та пасовищах.